Вікова періодизація дитинства.

Особистість є багаторівневою системою, яка поетапно формується впродовж усього життя. Критеріями розвитку дитини анатомічні, фізіологічні показники стану організму. До анатомічних належить розвиток кісткової, м’язової, серцево-судинної та статевої системи. Фізіологічні охоплюють показники діяльності організмів дихання, Кровообігу, залоз внутрішньої секреції, нервової системи. Психологічні показники відображають особливості сприйняття, пам’яті, уяви, мислення, мовлення, темпера метру, характеру. Показниками фізичного розвитку є зріст, вага, обсяг грудної клітки, стан м’язів.

Педагогічні критерії визначають можливості розумового, морального, трудового, естетичного, фізичного виховання дитини періодизація дитинства здійснювалася за принципом раннього залучення до праці:

1.від народження до 2-3років-діти, які потребують особливої опіки.

2.від 3-14р.-підготовка до активного життя.

3.від 14до 17-18р.-готова робоча сила.

Чинники розвиток особистості:

1.середовище( макросередовище: космос, держава, країна; мезосередовище: край, довкілля, село; мікро середовище: сім’я, клас, оточуючі).

2.соціальне.

3.діяльність:ігрова, навчальна, трудова, спілкування.

4. виховання.

5.біологічне: 1.спадковість(видові задатки людини, як представника людського роду; успадковані фіз.. особливості(будови тіла, колір шкіри ін.); особливості нервової системи).2.задатки.

Розвиток – це постійний процес кількісних та якісних змін природних сторін особливості, трансформація будови і функцій організму, поява нових якостей у свідомості, удосконалення різних видів діяльності. Основні напрямки розвитку людини: анатомо-фізіологічні, психічні, соціальні.

Формування – це процес становлення особистості людини в результаті впливу спадковості, середовища, цілеспрямованого виховання і власної активності особистості. Виховання – процес цілеспрямованого формування особистості в умовах спеціально організованої виховної системи. Спадковість – відтворення нащадків біологічної схожості з батьками. Навколишнє середовище – природні, соціально – економічні, духовні та матеріально – побутові умови життєдіяльності людського співтовариства і кожної людини.

Педагогіка раннього дитинства, основи якої були розроблені Щеловановим, Аксаріною та їхніми учнями намічає конкретні завдання і методи всебічного виховання дітей до змісту виховної роботи на цьому віковому етапі дитинства входять такі розділи: дотримання встановленого для дітей раннього віку режиму дня(чітка послідовність); правильне здійснення режимних процесів; проведення індивідуальних та групових занять, ігор...; створення сприятливих умов для активної і різноманітної самостійної діяльності дітей; успішне здійснення завдань виховної роботи залежить від правильного вибору її форм, методів роботи, правильної організації всього життя дітей.

Умови виховання:

1.правильне комплектування групи(ранній вік дітей: дві ясельні групи);

2.чіткий вірний відповідно віку режим дня;

3.постійне мовне індивідуальне спілкування дорослого;

4.створення гігієнічних умов;

5.вірний підбір обладнання іграшок;

6.тісний зв’язок з батьками;

7.лікувально-профілактична робота.

Вимоги до вихователя:

1.єдність в оздоровчій та виховній роботі;

2.єдність підходу зі сторони вихователя та всіх оточуючих;

3.необхідність знань індивідуальних особливостей дітей;

4.виховання позитивного відношення до доручень дорослого;

5.схода частої заборони тривалих пасивних читань;

6.своєчасне формування навичок самостійності та їх ускладнення;

7. психічна підготовка дорослого;8. поведінка дорослого – взірець до наслідування.

Коментарi